Декілька раз під постами звучали запитання, тому ділюсь власним досвідом.
За студентських часів, під час конференцій нам часто дарували пластикові пляшки. І чесно кажучи я ними рідко користувалась. Сама до останнього не могла зрозуміти чому?
І ось коли Bilka увірвалась в моє життя, я розібралась в чому ж причина. А причина була в смаку та запаху води.
Виявляється неякісний пластик не лише шкідливий для нашого організму, але й впливає на якість води.
Тоді я почала шукати альтернативи пластику.
Промоніторивши декілька статей зрозуміла, що найбезпечніша тара для води – скло. Але тут і мінус такої пляшки – вага та ризик швидко розіб’ється. Тому цей варіант я відкинула одразу.
Наступним матеріалом був метал.
Скажу по-правді, спочатку я дивилась на нього скептично. Це ж треба знати який обрати метал, щоб вода не окислювалась. І поки я ходила в роздумах. На зустрічі з Беа Джонсон більша половина учасників пила воду саме з металевих пляшок. Ось це був той день, коли я змінила свою думку про металеві пляшки, наслухалась історії про них і наступного дня замовила свою пляшку. Наша пляшка виготовлена з нержавіючої сталі. Вона легка, гладенька і міцна. Користуюсь нею і взимку, і влітку. Вода не має специфічного запаху та дивного присмаку металу.
А в квітні цього року на Zero Waste фестивалі я познайомилась з Оксана. Вона розвіяла мою не любов до пластикових багаторазових пляшок. Виявляється і пластикові пляшки можуть бути добрими. Головне щоб вони, не містили BPA (бісфенол А), були міцними, бажано підлягали вторинній переробці (РР). Ще є силіконові пляшки, такі ж як горнятка для кави, які складаються дуже компактно та я особисто не користувалась. Чула лише адекватні відгуки.
Ніякі фірми піарити тут не буду. Якщо ви задоволені своєю пляшкою, то надішліть посилання в коментарях на виробника, для когось це буде цінна інформація)